Результати дослідження сприйняття індивідуальної психотерапії Українцями
- Алексей Виноградов
- 22 бер.
- Читати 16 хв
Оновлено: 24 бер.
Зміст
Вступ
Після повномаштабного вторгнення росії на територію України кількість і різноманітність стресових факторів, які переживають українці, значно виросла. Бойові дії, обстріли, втрати близьких, вимушена еміграція, складна економічна ситуація, невизначеність майбутнього, обмеження свободи військового стану, поляризація суспільства - це лише невеликий перелік складнощів, з якими кожен день стикається українська нація.
Окрім значної кількості стресових факторів важливо зазначити їх довготривалість - гостра фаза війни триває три роки.
Як наслідок, вище перераховані фактори створюють екстремальні умови навантаження на психіку. А значить сильно зростають ризики виникнення широкого спектру ментальних проблем. В цій ситуації психотерапевтична допомога набуває особливо важливого значення - і для лікування психологічних складнощів, і для емоційної підтримки, і для збільшення психічної резільєнтності перед життєвими викликами.
В Україні представлені різні формати психотерапевтичної допомоги - приватні спеціалісти, благодійні фонди, психотерапевтичні центри тощо. Зокрема, згідно дослідження умов праці гештальт-терапевтів послуги психотерапевта можна знайти за будь яку ціну, включаючи пільгові та безкоштовні консультації.
Та чи усвідомлюють українці важливість піклування про свій психологічний стан? Як вони ставляться до психотерапії? Чи звертаються до спеціаліста в разі потреби, і якщо звертаються - чи задоволені результатами?
Покушу відповідей на ці питання присвячене дане дослідження.
Як проводилось дослідження
В період з 20 листопада 2024 року по 5 січня 2025 року було опитано 1021 людину. Опитування проводилось через Гугл Форму, українською мовою. Проходження опитування займало від 7 до 10 хвилин.
Питання в опитуванні були побудовані таким чином, щоб дослідити сприйняття індивідуальної психотерапії у трьох категорій людей:
- тих, хто не має досвіду психотерапії (для зручності будемо називати їх “без досвіду терапії”);
- тих, хто має досвід психотерапії (для зручності будемо називати їх “клієнти”);
- психотерапевтів, які мають досвід психотерапії (будемо називати їх просто “психотерапевти”).
Дослідження проводили такі спеціалісти:
Олексій Виноградов - проведення дослідження (організація процесу, проведення опитування, написання підсумкової статті).
Світлана Больман - допомога у створенні опитування, обробка даних
Анна Декабрьова - обробка і аналіз данних
Віолета Виноградова - обробка і аналіз даних
Опитування розповсюджувалось через соціальні мережі: Facebook, Instagram, Telegram, а також через емейл-розсилку.
Запрошення пройти опитування розповсюджувалось на таких майданчиках:
в спеціалізованих психотерапевтичних та психологічних майданчиках
в різноманітних українських не психологічних тематичних групах (наприклад: група для автолюбителів, для любителів садівництва, “жіночі групи” тощо)
на сторінках медійних особистостей (музикантів, блогерів, дизайнерів тощо)
через індивідуальні повідомлення та репости
через імейл розсилку організацій, що підтримали дослідження
Подяки
Окрема подяка людям і організаціям, які приймали активну участь в розповсюджені опитування, залучаючи свої медійні ресурси:
Саша Складно, солістка гуртів “Zwyntar” та “Folkulaka” (в особистому каналі)
Ростислав Бурлака (інтернет-магазин “У Фрейда”)
Ігор Лук’яненко (онлайн-школа підвищення кваліфікації UpPro School)
Олена Черепанова
Та інші люди і організаіції, які прямо чи опосередковано допомагали залученню респондентів.
Опис загальної інформації про опитуваних
В опитуванні взяли участь 1021 людина.
Стать | Чоловіча | 119 | 11,7% |
| Жіноча | 884 | 86,8% |
| Не хочу відповідати | 15 | 1,5% |
Вікова група | Молодий вік | 52 | 5,1% |
| Ранній дорослий вік | 683 | 66,9% |
| Середній вік | 266 | 26,1% |
| Похилий вік | 20 | 2,0% |
Освіта | Середня | 41 | 4,0% |
| Середньо-спеціальна | 91 | 8,9% |
| Вища | 836 | 81,9% |
| Науковий ступінь | 53 | 5,2% |
Місце проживання | В Україні | 838 | 82,1% |
| За кордоном | 183 | 17,9% |
Населений пункт | Місто | 1004 | 98,3% |
| Село | 17 | 1,7% |
Сімейний стан | Одружений/заміжня | 515 | 50,4% |
| В стосунках, але неодружений/незаміжня | 223 | 21,8% |
| Не в стосунках | 229 | 22,4% |
| Вдова/вдівець | 8 | 0,8% |
| Розлучений/на | 10 | 1,0% |
| Важко відповісти | 35 | 3,4% |
| Інше | 1 | 0,1% |
Чи є діти? | Так | 606 | 59,4% |
| Ні | 415 | 40,6% |
Серед тих, хто проживає в Україні більшість осіб вказала, що мешкає в Києві – 305 людей (36%), інші - в різних областях України. Найбільш представлені області: Київська (10,2%), Діпропетровська (9,7%), Івано-Франківська (6,3%), Одеська (5,4%), Львівська (5,1%), Харківська (3,8%).
Щодо учасників, які проживають за кордоном - взагалі було вказано 38 різних країн проживання. Серед них були дві найпопулярніші країни: Польша (23,6%) та Німеччина (20,9%). Третє місце розділяють одразу декілька країн - США, Великобританія, Іспанія та Португалія, де проживають по 4,4% респондентів (по 8 людей).
Також учасників спитали, чи відносяться вони до будь-якої з перелічених груп (можна було вибрати більше однієї відповіді):
Військовий/а - 2,4% (24 людини)
Близький/ка родич/ка військового/ої - 24,6% (251 людина)
ВПО (внутрішньо переміщена особа – людина, яка через військові дії переїхала в межах України) - 11,7% (119 людей)
Біженець/ка (людина, яка через військові дії переїхала за межі України) - 12,1% (124 людини)
Волонтер/ка - 15,7% (160 людей)
Не відношусь до жодної із перелічених груп - 47,7% (487 людини)
Три категорії учасників
Учасники опитування були розділені на три категорії:
Ті, хто не мають досвід психотерапії - 34,2% (349 людей)
Ті, хто мають досвід психотерапії - 34,6% (353 людей)
Психотерапевти, що мають досвід психотерапії 31,2% (319 людей)
З цифр видно, що кількість респондентів в цих трьох категоріях майже однакова, що є зручним для порівняння.
Важливо зазначити, що в опитуванні на питання “Чи маєте Ви досвід отримання індивідуальних психотерапевтичних консультацій?” можна було вибрати один з трьох варіантів відповіді:
Ні, не мав/ла
Так, я мав/ла 1-2 індивідуальні психотерапевтичні консультації
Так, я мав/ла більше 3 індивідуальних психотерапевтичних консультацій
Ми вирішили відносити усіх людей, хто вибрав другий варіант відповіді до категорії тих, хто не мав досвіду психотерапії. На нашу думку, відвідування 1-2 зустрічей психотерапевта недостатньо, щоб скласти враження про психотерапевтичний процес.
Люди, що не мають досвіду психотерапії
Серед тих, хто не ходив до психотерапевта 57% відзначили, що в них є психологічні складнощі, з якими їм важко справлятись самостійно. При цьому 71,3% вказали, що в них виникало бажання звернутись за допомогою до психотерапевта.
Як би шукали психотерапевта?
79,2% цих людей зазначили, що в разі потреби шукали би психотерапевта серед знайомих, 37% - на спеціалізованих платформах і сайтах, 31% в соцмережах, 21% - в Гуглі або пошукових системах (там можна було вибрати декілька варіантів відповіді, тому сумарний відсоток більше ста).
А ось при виборі психотерапевта 70% вказали, що звернули би увагу на наявність спеціалізованої освіти, 68% - наявність рекомендацій або відгуків, 57% - досвід роботи з певною темою, 53% - інтуїтивно сподобався. Серед найменш популярних варіантів (проте які все одно часто обирали) опинились відповіді: “бажаний психотерапевтичний напрямок” 48%, кількість років практики 44% та можливість бачити спеціаліста\ку на фото чи відео 31%. Цікаво, що варіант “Наявність сайту та\або соцмереж у спеціаліста/ки” не обрав жодний респондент (0%).
На що би звертали увагу при виборі психотерапевта?
Виходячи з цих даних можна зробити висновок, що в разі звернення до психотерапевта люди, які не мали такий досвід більше всього покладаються на рекомендації знайомих (дві третини опитуваних). І вони будуть досить уважно приглядатись до інформації про терапевта - його освіту, досвід роботи, фотографію та загальну привабливість (“інтуїтивно сподобався”).
Клієнти, що мають досвід психотерапії
54,5% людей, що мають досвід психотерапії - відвідують терапевта зараз, або робили це останні три місяці. Відповідно, 45,5% - відвідували терапевта раніше в минулому.
Щодо кількості отриманих консультацій (сумарно, за весь досвід психотерапії) - то більше всього людей отримало 11-50 консультацій, а саме 36,5%. Інші дані відображені нижче:
Частіше за всього психотерапевта відвідують раз на тиждень, 71,4%
Тож 11-50 зустрічей це приблизно від 3 місяців до 1 року за умови безперервного відвідування. Проте відвідування терапевта далеко не завжди безперервне. Згідно діаграми, представленої нижче - більшість людей ходило від 3 місяців до року (22,4%) або від року до двох років (22,1%).
Якщо взяти два самих високих показника з даних по кількості зустрічей і тривалості терапії можна зробити висновок, що переважна більшість респондентів відвідувала психотерапевта від 11 до 100 зустрічей (56,3%) і це тривало від 3 місяців до 2 років (44,5%).
Психотерапія до трьох місяців, або до 10 зустрічей вважається лише початком психотерапевтичного процесу, а деякі колеги вважають, що цього не достатньо для того, щоб така робота вважалась психотерапією в повному сенсі цього поняття. Тож можна припустити, що ми бачимо приблизно 31% тих, хто пішов на психотерапію, але не продовжив її з тих чи інших причин (а саме - 14,4% тих, хто ходив до 10 зустрічей та 16,7% тих, хто ходив до 3 місяців).
Цікаво, що лише 4,4% людей, що мають досвід психотерапії не планують звернутися до терапевта в майбутньому. Натомість 60,6% людей планують це зробити, а 35% було важко відповісти на це питання.
83,5% клієнтів вказали що знають, в якому напрямі працює їх психотерапевт, 6,3% - не знає, 10,2% було важко відповісти.
До кого ходять клієнти?
В наступному питанні ми попросили клієнтів відмітити ті напрямки психотерапії, в яких працювали їхні психотерапевти. Якщо їх було декілька - можна було відмітити більше одного напрямку.
Частіше за всього клієнти звертались від 1 до 4 спеціалістів, в середньому мають досвід звернення до 2 психотерапевтів.
Скільки платять за психотерапію?
50% респондентів, які вказали вартість в середньому платять 30 доларів за терапевтичну сесію. 25% платять до 20 доларів, і ще 25% - від 40 до 300 доларів.
При цьому 1,2% вказали що ходять на психотерапію безкоштовно, 0,2% психотерапію оплачує компанія, а 34,6% відмовились вказувати ціну психотерапії.
Як оцінюють результат психотерапії?
В анкеті було три питання, де респондентів просили надати відповідь у вигляді оцінки від 1 до 5, де 1 - максимально не задоволений, а 5 - максимально задоволений.
Питання були сформульовані таким чином:
Оцініть за 5-бальною шкалою задоволеність Вашим досвідом індивідуального психотерапевтичного консультування
Оцініть за 5-бальною шкалою, наскільки досвід індивідуального психотерапевтичного консультування допоміг Вам вирішити Ваші складнощі
Оцініть за 5-бальною шкалою, наскільки Ваш досвід індивідуального психотерапевтичного консультування відповідав Вашим очікуванням
На усі ці три питання були представлені усі відповіді - від 1 до 5, а серединний бал вийшов 4.
Тобто в середньому ті люди, які мали досвід психотерапії задоволені результатом, цей досвід їм допоміг та відповідав їх очікуванням.
Як шукали психотерапевта?
В цьому питанні можна було обрати декілька варіантів
Психотерапевти, що мають досвід психотерапії
Своїм сприйняттям індивідуальної психотерапії також поділились і самі психотерапевти.
Загальна інформація про психотерапевтів
Більшість психотерапевтів мають психологічну академічну (базову) освіту (78,7%) або в процесі її отримання (14,4%), але є і ті хто її не мають (6,9%).
54,5% мають психотерапевтичну освіту, 38,9% - в процесі її отримання. Цікаво, що 6,6% вказали що не мають психотерапевтичної освіти, проте вважають себе психотерапевтами.
Досвід роботи психотерапевтів такий: 20,4% мають практику до 2х років, 36,4% від 2 до 5 років, 25,4% від 5 до 10 років, 20,4% більше 10 років.
В діаграмі нижче видно до яких психотерапевтичних напрямів відносять себе психотерапевти, що пройшли опитування:
З цих даних видно, що переважна більшість респондентів відноситься або до гештальт-терапевтів, або до мультимодального підходу (це могли бути також гештальт-терапевти, які додатково використовують інші методи психотерапії). Це пов’язано з тим, що опитування частіше розповсюджувалось в гештальт-терапевтичних спільнотах, ніж в інших місцях. А також тому, що гештальт-терапевти активніше залучались до опитування. Тож ці дані не можуть репрезентувати реальне співвідношення українських психотерапевтів. Проте вони можуть вказувати на тенденції сприйняття індивідуальної психотерапії саме гештальт-терапевтами.
Психотерапевти без психотерапевтичної освіти
21 респондент (6,6%) в опитуванні вказали, що вони є психотерапевтами, але відмітили що не мають психотерапевтичної освіти. Ми вирішили розглянули цю категорію окремо.
Це жінки (100%), які мають вищу освіту (100%). 57,1% з них практикують мультимодальний підхід, 28,6% - гештальт-терапію, 4,8% (одна людина) практикує когнітивно-поведінкову терапію. Також одна людина (4,8%) вказала що їй важко відповісти в якому основному напрямку психотерапії вона працює.
Тож як на психотерапію ходять самі психотерапевти?
78,7% психотерапевтів відвідують психотерапевта зараз або останні три місяці, 21.3% - не відвідують.
88,2% планують звернутися до психотерапевта у майбутньому (2,9% не планують, 8,8% важко відповісти на це питання).
Серединна кількість спеціалістів, до яких звертались психотерапевти - три.
Порівнюючи ці результати з досвідом клієнтів видно що психотерапевти ходять на власну терапію довше, мають більшу кількість зустрічей та частіше схильні ходити один раз на тиждень.
Скільки платять за психотерапію?
За свої власні консультації психотерапевти платять приблизно на чверть більше, ніж клієнти.
50% терапевтів в середньому платять 36 доларів за терапевтичну сесію. 25% платять до 26 доларів, і ще 25% - від 50 до 208 доларів.
Зазначимо, що хоча частіше за все психотерапевти платять більше за власну психотерапію, максимальна вказана вартість консультації у клієнтів вище (300 доларів), ніж у терапевтів (208 доларів).
Як оцінюють результат психотерапії?
Серединна медіанна оцінка психотерапії (від 1 до 5 балів) серед психотерапевтів в цілому вища, ніж серед клієнтів.
Задоволеність індивідуальною психотерапією оцінюється на 5 балів з п’яти максимальних.
Те, наскільки психотерапія допомогла вирішити складнощі - теж серединна оцінка 5 балів
Те, наскільки досвід психотерапії відповідав очікуванням оцінюється на 4 бали.
Як шукали психотерапевта?
Порівняння груп
Давайте порівняємо різні категорії учасників опитування - людей, що не мають досвід психотерапії, клієнтів (тих хто має досвід психотерапії) і терапевтів (які також мають досвід).
Зазначу, що кількість опитуваних в цих трьох категоріях майже однакова, 34, 35 і 32 відсотків, тож їх дуже легко порівнювати.
Хто ходить на психотерапію?
Для початку ми порівняли дві групи людей - ті хто має досвід психотерапії, і ті хто його немає (в порівняння не увійшла категорія людей, що є психотерапевтами).
|
| Всього людей | Мають досвід терапії |
Вік | Молодий вік 18-24 | 50 | 50% |
| Ранній дорослий вік 25-44 | 480 | 57% |
| Середній вік 45-60 | 160 | 34% |
| Похилий вік 60+ | 12 | 8% |
Стать | Чоловіча | 106 | 53% |
| Жіноча | 582 | 50% |
| Не хочу відповідати | 11 | 55% |
Освіта | Середня | 41 | 46% |
| Середньо-спеціальна | 87 | 32% |
| Вища | 541 | 53% |
| Науковий ступінь | 33 | 58% |
Проживання | В Україні | 591 | 47% |
| За кордоном | 111 | 70% |
Сімейний стан | Одружений/заміжня | 338 | 41% |
| В стосунках, але неодружений/незаміжня | 156 | 62% |
| Не в стосунках | 168 | 60% |
| Вдова/вдівець | 4 | 0% |
| Розлучений/на | 8 | 25% |
| Важко відповісти | 27 | 56% |
| Інше | 1 | 0% |
Наявність дітей | Є діти | 379 | 40% |
| Немає дітей | 323 | 63% |
З цієї таблички видно, що люди молодого і ранньо-дорослого віку значно частіше схильні ходити на терапію, в той час як люди похилого віку навпаки, на терапію ходять рідко.
Чоловіки і жінки однаково схильні ходити на психотерапію.
Чим вищий рівень освіти - тим частіше людина звертається до терапевта. Ті, у кого є діти ходять на терапію дещо рідше, ніж бездітні.
Психотерапія у військових
В цій таблиці показано який відсоток різних категорій людей має досвід психотерапії (в опитуванні одна людина могла обрати декілька категорій одночасно).
Категорія | Кількість респондентів | % тих, хто має досвід психотерапії |
Військовий/а | 21 | 29% |
Близький/ка родич/ка військового/ої | 171 | 43% |
ВПО (внутрішньо переміщена особа – людина, яка через військові дії переїхала в межах України) | 85 | 47% |
Біженець/ка (людина, яка через військові дії переїхала за межі України) | 67 | 76% |
Волонтер/ка | 101 | 60% |
Не відношусь до жодної із перелічених груп | 348 | 51% |
З даних видно, що військові рідше за інших мають досвід психотерапії.
На питання “Як ви вирішуєте психологічні складнощі в своєму житті?” лише 16,7% військових вказали, що звертаються до психотерапевта. Це найнижчий показник серед усіх категорій. В той же час 29,2% військових вказали що використовують алкоголь або наркотичні речовини - і це найвищий показник серед усіх категорій. Частіше за всіх інших (8,3%) військові вказували, що в них немає психологічних складнощів.
Крім того, самий маленький відсоток військових порівняно з іншими категоріями вказували наступні відповіді:
вирішую проблеми самостійно
звертаюсь до близьких (родичів, знайомих)
звертаюсь до консультантів не-психотерапевтів
звертаюсь до лікаря
обговорюю ситуація з авторитетними для мене людьми
Відволікаюсь на інші справи (беру додаткову роботу чи більше працюю, займаюсь спортом, сексом і т.д.)
В той же час самий великий відсоток військових, порівняно з іншими категоріями, вказували такі відповіді:
ігнорую свої складнощі, уникаю їх
психологічна самодопомога
важко відповісти
Як вирішують психологічні складнощі?
| Без досвіду | Клієнти | Терапевти |
Самостійно | 87,6% | 88,0% | 78,4% |
Звертаюсь до близьких (родичів, друзів) | 43,2% | 56,7% | 54,5% |
Звертаюсь до консультантів/ок (не психотерапевтів/ок) - астрологів, нумерологів, таро, коучів, менторів і т.д. | 3,7% | 11,4% | 12,2% |
Звертаюсь до психотерапевта/ки | 0,0% | 71,8% | 95,0% |
Ходжу до церкви або шукаю допомогу в своїй вірі | 15,0% | 12,5% | 12,9% |
Використовую алкоголь або наркотичні речовини | 11,5% | 16,8% | 8,8% |
Звертаюсь до лікаря/ки (психіатра, невролога, терапевта і т.д.) | 9,8% | 37,0% | 30,4% |
Обговорюю ситуацію з авторитетними для мене людьми (шеф, старші родичи, кумири і т.д.) | 17,6% | 14,0% | 17,6% |
Відволікаюсь на інші справи (беру додаткову роботу чи більше працюю, займаюсь спортом, сексом і т.д.) | 45,0% | 43,3% | 34,8% |
Ігнорую свої складнощі, уникаю їх | 17,6% | 24,8% | 10,0% |
В мене немає психологічних складнощів | 3,2% | 0,6% | 1,3% |
Спорт | 0,0% | 1,7% | 0,6% |
Психологічна самодопомога | 1,7% | 2,0% | 0,3% |
Важко відповісти | 1,2% | 2,3% | 0,6% |
Інше | 1,2% | 3,7% | 1,3% |
З відповідей видно, що усі категорії людей перш за все схильні вирішувати психологічні складнощі самостійно.
Майже усі психотерапевти схильні звертатись за психологічною допомогою при наявності психологічних складнощів. Також вони рідше за інших вказали, що використовують алкоголь або наркотичні речовини, відволікаються на інші справи або ігнорують свої складнощі як способи справлятись з психологічними проблемами. Це вказує на те, що сама професія психотерапевта покращує навички саморегуляція і пошука відповідної психологічної допомоги.
Ті, хто мають досвід психотерапії - часто схильні і далі звертатись до психотерапевта або до лікаря в разі виникнення психологічних складнощів. Майже ніхто з цієї категорії не вважає, що в них немає психологічних складнощів. Втім, серед цієї категорії найвищий відсоток тих, хто ігнорує свої складнощі, використовує алкоголь або наркотичні речовини, займається спортом, самодопомогою, кому важко відповісти на це питання або хто обрав варіант “інше”.
Люди, які не мають досвід психотерапії - при психологічних складнощах рідше за інших звертаються до близьких або родичів, до лікарів або до консультантів не психологів. В той же час вони частіше за інших ходять до церкви і вважають, що в них немає психологічних складнощів.
Упередження щодо психотерапії
Ми склали список розповсюджених упереджень щодо психотерапії і запропонували респондентам вибрати ті, з якими вони погоджуються.
Важливо відмітити, що найвищий відсоток відповідей - не незгода з перерахованими упередженнями. Що свідчить про досить високу інформованість про те, для чого потрібна психотерапія.
Більше всього до упереджень схильні люди без досвіду терапії, а самі розповсюджені упередження, це:
Психотерапевт знає краще, як вирішити мою проблему
Психотерапевт має вирішити всі свої проблеми, перш ніж допомагати іншим
Психотерапія триває довго спеціально для того, щоб терапевти більше заробляли
Також варто зауважити, що ці самі упередження, хоч і в меншій степені, популярні й у клієнтів. І, навіть, в незначній кількості у психотерапевтів.
Для чого потрібна психотерапія?
Щодо розуміння для чого потрібна психотерапія - більшість респондентів усіх категорій надали досить розсудливі відповіді.
17% людей без досвіду психотерапії вважають, що гарна терапія може вирішити будь які психологічні труднощі - ігноруючи обмеження можливостей психотерапевтичної допомоги.
Хоча цей відсоток не є великим, тим не менш це вказує на важливість проводити психологічну едукацію серед широких верст населення.
Чи ходять до терапевта з близького оточення?
У клієнтів більше всього людей з близького оточення ходять на психотерапію (86,6%). Половина людей без досвіду терапії вказали що в їхньому близькому оточенні є люди, які ходять до психотерапевта, в той же час трохи менше половини вказали, що таких людей в їхньому оточенні немає. 24% психотерапевтів вказали, що ніхто з їх близького оточення не ходить на психотерапію.
Як часто зустрічається інформація про психотерапію?
З діаграм нижче видно, що інформація про психотерапію у респондентів зустрічається досить часто - згадки про терапію не рідше ніж раз на тиждень бачить 68,2% людей без досвіду терапії, 82,4% клієнтів та 95% терапевтів. Реклама психотерапії трапляється дещо рідше, але також досить часто - у 49,6% людей без досвіду, у 57,2% клієнтів і 91,8% терапевтів.
Оскільки розповсюдження данного опитування відбулося через соціальні мережі, в тому числі на психологічних майданчиках - немає нічого дивного, що такий великий відсоток людей бачить згадки про терапію, адже саме вони в першу чергу могли побачити дане опитування.
З іншого боку, важливо зазначити що складні психологічні обставини спричинені війною, психотерапія сама по собі набуває все більшого значення в українському суспільства, відповідно і інформації щодо психотерапії стає все більше, і її частіше бачать ті люди, які не мають до психології до психології ніякого відношення.
Яке ставлення до психотерапії?
В цілому у всіх категоріях позитивне ставлення до психотерапії на високому рівні. Навіть у людей без досвіду психотерапії ставлення до неї досить позитивне (хоча менш позитивне ніж в інших категоріях). Це може свідчити про відносно велику довіру до психологічної допомоги серед українців.
Скільки повинна коштувати терапія?
На питання, скільки має коштувати психотерапія за одну сесію - розподілення досить ясне. Ті, хто не мають досвіду вважають що терапія має коштувати дешевше за все, клієнти підтримують вищі ціни, а психотерапевти підтримують найбільші ціни.
Жоден психотерапевт не вказав, що психотерапія має бути безкоштовною. Лише 0,8% клієнтів так вважає, і 5,4% людей без досвіду.
Частіше за все (28,4%) люди без досвіду вказували, що терапія має коштувати від 500 до 1000 грн. Майже п’ята частина (19,8%) вважає, що вартість має бути менше 500 грн. Вартість від 1000 до 1500 грн. вказали 13,5%
Більшість клієнтів (32%) вважають, що терапія має коштувати від 1000 до 1500 грн., 21,8% вважають що ціна має бути від 500 до 1000 грн. Лише 10,5% вважають доречною вартість від 1500 до 2000 грн.
Більшість терапевтів (32,9%) вважають справедливу ціну від 1500 до 2000 грн. А 27,3% вважають від 1000 до 1500 грн. 11,9% готові платити від 2000 до 3000 грн.
Важко відповісти на це питання було 25,8% людям без досвіду, 27,5% клієнтам та 12,9% терапевтам.
Нагадаю, що згідно Дослідження умов праці психотерапевта, середня вартість сеансу індивідуальної психотерапії у гештальт-терапевта (не враховуючи пільгові місця) – 1 200 грн. або $30 (в середньому вартість сесії від 800 до 1500 грн.).
Порівнюючи респондентів з України і з-за кордону, частіше за все обидві категорії обирали від 1000 до 1500 грн. (23,2% та 29% відповідно). Проте в цілому респонденти з-за кордону дещо частіше вважають, що треба платити за терапію більше. Наприклад від 1500 до 2000 грн. - 14,8% з України та 19,1% з-за кордону, від 2000 до 3000 грн. - 4,5% та 8,2% відповідно.
На думку тих людей, що не мають досвіду терапії, але з’являлось бажання звернутись за допомогою - частіше за все терапія має коштувати від 500 до 1000 грн. (32,1%). А ті, у кого не виникало бажання звертатись до терапевта і тим, кому важко відповісти - частіше вважають правильною ціною до 500 грн. (20,3% та 29,3% відповідно).
Чи приймаєте ви антидепресанти?
Щодо прийому антидепресантів, учасники опитування відповіли так:
15% приймають їх зараз, 19% приймали у минулому. Тобто разом ті хто приймав або приймає - 34%.
47% вказали, що не приймали, але за потреби готові приймати
17% вказали що не готові приймати за будь яких обставин
2% антидепресанти призначив лікар, але вони їх не приймали.
Люди, які мають досвід психотерапії в 3 раза частіше зараз приймають антидепресанти (24,1%) ніж ті, хто його не мають (6%). Серед терапевтів 13,8% вказали, що приймають АД зараз, а 18,5% - приймали у минулому.
Більше всього не готові приймати антидепресанти ті, хто не має досвіду психотерапії (28,4%). Ті, хто має досвід, але не готові приймати АД - 11,3%. До речі, серед психотерапевтів теж не всі готові пити пігулки - 11,3%.
Інші порівняння
Чи знаєте ви що таке гештальт-терапія?
52,4% людей без досвіду вказала що або добре знає (16,9%), або здається що знає (35,5%), 35,2% чули це слово, але не впевнені що це значить, лише 12,3% вказали, що не знають і не чули це слово раніше.
У клієнтів обізнаність краще - 85,8% добре знає або здається знає що це, а 13,3% чули це слово, але не впевнені в його значенні, зовсім не знає меньше відсотка.
Переважна більшість психотерапевтів добре знають що це (90,9%)
Чи знаєте різницю між психіатром і психотерапевтом?
Майже всі респонденти (94,7%) вказали, що знають цю різницю.
Підсумки
Дані опитування показують цікавий зріз і тенденції суспільної думки щодо психотерапії.
З відповідей можна зробити висновок, що у респондентів досить висока психологічна обізнаність: низький рівень упереджень про психотерапію і високий відсоток розуміння для чого вона потрібна, високий рівень позитивного ставлення до терапії, висока частота контакту з психологічними матеріалами в інтернеті, суб’єктивне розуміння різниці між психотерапевтом і психіатром тощо.
В разі звернення до психотерапевта люди, які не мали такий досвід більше всього покладаються на рекомендації знайомих (дві третини опитуваних). І буду досить уважно приглядатись до інформації про терапевта - його освіту, досвід роботи, фотографію та загальну привабливість (“інтуїтивно сподобався”).
Ті, хто мають досвід психотерапії (порівняно з людьми без досвіду) частіше визнають свої психологічні складнощі та частіше схильні звертатись за допомогою для їх вирішення. Це ще в більшій степені проявляється у самих психотерапевтів.
34% респондентів приймають антидепресанти, або приймали їх у минулому, 47% - готові приймати за потреби.
В переважній більшості до психотерапії звертаються люди 18-44 років, в той час як люди старші за 60 років ходять до терапевта вкрай рідко.
Військові рідше за інших мають досвід психотерапії. Це може бути пов'язано зі складністю проходити психотерапію під час проходження служби. Люди, які переїхали через війну до інших країн навпаки, частіше за інші категорії звертаються до психологічної допомоги.
Люди з досвідом психотерапії в середньому мають досвід звернення до 2 спеціалістів. Частіше за все вони платять 30 доларів за терапевтичну сесію, і в середньому відвідують від 3 до 50 зустрічей (50,9%). Клієнти оцінюють досвід своєю психотерапії як задовільний (4 бали по 5 бальній шкалі).
Частіше за все клієнти звертаються до Гештальт-терапевтів (58,8%), Когнітивно-поведінкових терапевтів (44,9%), Психоаналітиків (29,4%) та терапевтів в Мультимодальному підході (25,7%)
Щодо психотерапевтів - 54,5% мають психотерапевтичну освіту, 38,9% - в процесі її отримання. Цікаво, що 6,6% вказали що не мають психотерапевтичної освіти, проте вважають себе психотерапевтами.
Самі психотерапевти частіше за клієнтів користуються послугами психотерапії - ходять на власну терапію довше (в середньому 4 роки), мають більшу кількість зустрічей (в середньому більше 200) та частіше схильні ходити один раз на тиждень (81,5%).
Підтримати проект
Підтримайте нас, і ми зможемо зробити багато інших цікавих досліджень!
Перерайхуйте будь яку суму за цим посиланням, і ви зробите свій внесок у дослідження гештальт-терапії!
Коментарі