Після повномасштабного вторгнення росії на територію України кількість і різноманітність стресових факторів, які переживають українці, значно виросла.
Бойові дії, обстріли, втрати близьких, вимушена еміграція, складна економічна ситуація, невизначеність майбутнього, обмеження свободи військового стану, поляризація суспільства - це лише невеликий перелік складнощів, з якими кожен день стикається українська нація.
Окрім значної кількості стресових факторів важливо зазначити їх довготривалість - гостра фаза війни триває три роки.
Як наслідок, вище перераховані фактори створюють екстремальні умови навантаження на психіку. А значить сильно зростають ризики виникнення широкого спектру ментальних проблем. В цій ситуації психотерапевтична допомога набуває особливо важливого значення - і для лікування психологічних складнощів, і для емоційної підтримки, і для збільшення психічної резільєнтності перед життєвими викликами.
В Україні представлені різні формати психотерапевтичної допомоги - приватні спеціалісти, благодійні фонди, психотерапевтичні центри тощо. Зокрема, згідно дослідження умов праці гештальт-терапевтів послуги психотерапевта можна знайти за будь-яку ціну, включаючи пільгові та безкоштовні консультації.
Та чи усвідомлюють українці важливість піклування про свій психологічний стан? Як вони ставляться до психотерапії? Чи звертаються до спеціаліста в разі потреби, і якщо звертаються - чи задоволені результатами?
Пошуку відповідей на ці питання присвячене дане дослідження.
В період з 20 листопада 2024 року по 5 січня 2025 року було опитано 1021 людину. Опитування проводилось через Google Форму, українською мовою. Проходження опитування займало від 7 до 10 хвилин.
Питання в опитуванні були побудовані таким чином, щоб дослідити сприйняття індивідуальної психотерапії у трьох категорій людей:
Опитування розповсюджувалось через соціальні мережі: Facebook, Instagram, Telegram, а також через емейл-розсилку.
Окрема подяка людям і організаціям, які приймали активну участь в розповсюдженні опитування, залучаючи свої медійні ресурси:
Тетяна Станіславська (канал Психотравма війни)
Саша Складно, солістка гуртів "Zwyntar" та "Folkulaka"
Ростислав Бурлака (інтернет-магазин "У Фрейда")
Ігор Лук'яненко (онлайн-школа підвищення кваліфікації UpPro School)
Тетяна Подоряк
Віталій Жданов
Олена Ступак
Наталія Голомідова
Ольга Ковалицька
Олена Черепанова
Та інші люди і організації, які прямо чи опосередковано допомагали залученню респондентів.
В опитуванні взяли участь 1021 людина.
| Демографічні дані | ||
|---|---|---|
| Стать | ||
| Чоловіча | 119 | 11,7% |
| Жіноча | 884 | 86,8% |
| Не хочу відповідати | 15 | 1,5% |
| Вікова група | ||
| Молодий вік | 52 | 5,1% |
| Ранній дорослий вік | 683 | 66,9% |
| Середній вік | 266 | 26,1% |
| Похилий вік | 20 | 2,0% |
| Освіта | ||
| Середня | 41 | 4,0% |
| Середньо-спеціальна | 91 | 8,9% |
| Вища | 836 | 81,9% |
| Науковий ступінь | 53 | 5,2% |
| Місце проживання | ||
| В Україні | 838 | 82,1% |
| За кордоном | 183 | 17,9% |
| Населений пункт | ||
| Місто | 1004 | 98,3% |
| Село | 17 | 1,7% |
| Сімейний стан | ||
| Одружений/заміжня | 515 | 50,4% |
| В стосунках, але неодружений/незаміжня | 223 | 21,8% |
| Не в стосунках | 229 | 22,4% |
| Вдова/вдівець | 8 | 0,8% |
| Розлучений/на | 10 | 1,0% |
| Важко відповісти | 35 | 3,4% |
| Чи є діти? | ||
| Так | 606 | 59,4% |
| Ні | 415 | 40,6% |
Серед тих, хто проживає в Україні більшість осіб вказала, що мешкає в Києві - 305 людей (36%), інші - в різних областях України. Найбільш представлені області: Київська (10,2%), Дніпропетровська (9,7%), Івано-Франківська (6,3%), Одеська (5,4%), Львівська (5,1%), Харківська (3,8%).
Щодо учасників, які проживають за кордоном - взагалі було вказано 38 різних країн проживання. Серед них були дві найпопулярніші країни: Польща (23,6%) та Німеччина (20,9%). Третє місце розділяють одразу декілька країн - США, Великобританія, Іспанія та Португалія, де проживають по 4,4% респондентів.
Також учасників спитали, чи відносяться вони до будь-якої з перелічених груп:
Учасники опитування були розділені на три категорії:
З цифр видно, що кількість респондентів в цих трьох категоріях майже однакова, що є зручним для порівняння.
В опитуванні ми вирішили відносити усіх людей, хто мав лише 1-2 індивідуальні психотерапевтичні консультації, до категорії тих, хто не мав досвіду психотерапії. На нашу думку, відвідування 1-2 зустрічей психотерапевта недостатньо, щоб скласти враження про психотерапевтичний процес.
Серед тих, хто не ходив до психотерапевта 57% відзначили, що в них є психологічні складнощі, з якими їм важко справлятись самостійно. При цьому 71,3% вказали, що в них виникало бажання звернутись за допомогою до психотерапевта.
79,2% цих людей зазначили, що в разі потреби шукали би психотерапевта серед знайомих, 37% - на спеціалізованих платформах і сайтах, 31% в соцмережах, 21% - в Google або пошукових системах.
70% вказали, що звернули би увагу на наявність спеціалізованої освіти, 68% - наявність рекомендацій або відгуків, 57% - досвід роботи з певною темою, 53% - інтуїтивно сподобався. Цікаво, що варіант "Наявність сайту та/або соцмереж у спеціаліста/ки" не обрав жодний респондент (0%).
В разі звернення до психотерапевта люди, які не мали такий досвід, більше всього покладаються на рекомендації знайомих (дві третини опитуваних). І вони будуть досить уважно приглядатись до інформації про терапевта - його освіту, досвід роботи, фотографію та загальну привабливість.
54,5% людей, що мають досвід психотерапії - відвідують терапевта зараз, або робили це останні три місяці. Відповідно, 45,5% - відвідували терапевта раніше в минулому.
Щодо кількості отриманих консультацій (сумарно, за весь досвід психотерапії) - більше всього людей отримало 11-50 консультацій, а саме 36,5%.
Частіше за все психотерапевта відвідують раз на тиждень - 71,4%.
Більшість людей ходило від 3 місяців до року (22,4%) або від року до двох років (22,1%).
Переважна більшість респондентів відвідувала психотерапевта від 11 до 100 зустрічей (56,3%) і це тривало від 3 місяців до 2 років (44,5%). Приблизно 31% тих, хто пішов на психотерапію, не продовжив її - 14,4% ходили до 10 зустрічей та 16,7% ходили до 3 місяців.
Цікаво, що лише 4,4% людей, що мають досвід психотерапії, не планують звернутися до терапевта в майбутньому. Натомість 60,6% планують це зробити, а 35% було важко відповісти.
83,5% клієнтів вказали що знають, в якому напрямі працює їх психотерапевт.
Частіше за все клієнти звертались від 1 до 4 спеціалістів, в середньому мають досвід звернення до 2 психотерапевтів.
50% респондентів в середньому платять 30 доларів за терапевтичну сесію. 25% платять до 20 доларів, і ще 25% - від 40 до 300 доларів.
При цьому 1,2% вказали що ходять на психотерапію безкоштовно, 0,2% психотерапію оплачує компанія, а 34,6% відмовились вказувати ціну.
На усі три питання (задоволеність, допомога у вирішенні складнощів, відповідність очікуванням) серединний бал вийшов 4 з 5. Тобто в середньому ті люди, які мали досвід психотерапії, задоволені результатом.
Більшість психотерапевтів мають психологічну академічну освіту (78,7%) або в процесі її отримання (14,4%), але є і ті хто її не мають (6,9%).
54,5% мають психотерапевтичну освіту, 38,9% - в процесі її отримання. Цікаво, що 6,6% вказали що не мають психотерапевтичної освіти, проте вважають себе психотерапевтами.
Досвід роботи: 20,4% мають практику до 2 років, 36,4% від 2 до 5 років, 25,4% від 5 до 10 років, 20,4% більше 10 років.
Переважна більшість респондентів відноситься або до гештальт-терапевтів, або до мультимодального підходу. Це пов'язано з тим, що опитування частіше розповсюджувалось в гештальт-терапевтичних спільнотах.
21 респондент (6,6%) вказали, що вони є психотерапевтами, але відмітили що не мають психотерапевтичної освіти. Це жінки (100%), які мають вищу освіту (100%). 57,1% з них практикують мультимодальний підхід, 28,6% - гештальт-терапію.
78,7% психотерапевтів відвідують психотерапевта зараз або останні три місяці. 88,2% планують звернутися до психотерапевта у майбутньому. Серединна кількість спеціалістів, до яких звертались психотерапевти - три.
Порівнюючи ці результати з досвідом клієнтів видно що психотерапевти ходять на власну терапію довше, мають більшу кількість зустрічей та частіше схильні ходити один раз на тиждень.
За свої власні консультації психотерапевти платять приблизно на чверть більше, ніж клієнти. 50% терапевтів в середньому платять 36 доларів за терапевтичну сесію. 25% платять до 26 доларів, і ще 25% - від 50 до 208 доларів.
Серединна оцінка серед психотерапевтів в цілому вища, ніж серед клієнтів. Задоволеність - 5 балів. Допомога у вирішенні складнощів - 5 балів. Відповідність очікуванням - 4 бали.
| Всього | Мають досвід | |
|---|---|---|
| Вік | ||
| Молодий вік 18-24 | 50 | 50% |
| Ранній дорослий вік 25-44 | 480 | 57% |
| Середній вік 45-60 | 160 | 34% |
| Похилий вік 60+ | 12 | 8% |
| Стать | ||
| Чоловіча | 106 | 53% |
| Жіноча | 582 | 50% |
| Освіта | ||
| Середня | 41 | 46% |
| Середньо-спеціальна | 87 | 32% |
| Вища | 541 | 53% |
| Науковий ступінь | 33 | 58% |
| Проживання | ||
| В Україні | 591 | 47% |
| За кордоном | 111 | 70% |
| Наявність дітей | ||
| Є діти | 379 | 40% |
| Немає дітей | 323 | 63% |
Люди молодого і ранньо-дорослого віку значно частіше схильні ходити на терапію, в той час як люди похилого віку навпаки, на терапію ходять рідко. Чоловіки і жінки однаково схильні ходити на психотерапію. Чим вищий рівень освіти - тим частіше людина звертається до терапевта.
| Категорія | Кількість | % з досвідом |
|---|---|---|
| Військовий/а | 21 | 29% |
| Близький/ка родич/ка військового/ої | 171 | 43% |
| ВПО | 85 | 47% |
| Біженець/ка | 67 | 76% |
| Волонтер/ка | 101 | 60% |
| Не відношусь до жодної | 348 | 51% |
Військові рідше за інших мають досвід психотерапії. Лише 16,7% військових вказали, що звертаються до психотерапевта. В той же час 29,2% військових вказали що використовують алкоголь або наркотичні речовини - і це найвищий показник серед усіх категорій.
| Спосіб | Без досвіду | Клієнти | Терапевти |
|---|---|---|---|
| Самостійно | 87,6% | 88,0% | 78,4% |
| Звертаюсь до близьких | 43,2% | 56,7% | 54,5% |
| Консультанти (не психотерапевти) | 3,7% | 11,4% | 12,2% |
| Звертаюсь до психотерапевта | 0,0% | 71,8% | 95,0% |
| Церква / віра | 15,0% | 12,5% | 12,9% |
| Алкоголь або наркотичні речовини | 11,5% | 16,8% | 8,8% |
| Звертаюсь до лікаря | 9,8% | 37,0% | 30,4% |
| Обговорюю з авторитетними людьми | 17,6% | 14,0% | 17,6% |
| Відволікаюсь на інші справи | 45,0% | 43,3% | 34,8% |
| Ігнорую свої складнощі | 17,6% | 24,8% | 10,0% |
Майже усі психотерапевти схильні звертатись за психологічною допомогою. Також вони рідше за інших використовують алкоголь або наркотичні речовини, відволікаються на інші справи або ігнорують свої складнощі. Це вказує на те, що сама професія психотерапевта покращує навички саморегуляції і пошуку відповідної психологічної допомоги.
Найвищий відсоток відповідей - незгода з перерахованими упередженнями, що свідчить про досить високу інформованість про те, для чого потрібна психотерапія. Більше всього до упереджень схильні люди без досвіду терапії.
17% людей без досвіду психотерапії вважають, що гарна терапія може вирішити будь-які психологічні труднощі - ігноруючи обмеження можливостей психотерапевтичної допомоги.
У клієнтів більше всього людей з близького оточення ходять на психотерапію (86,6%). Половина людей без досвіду терапії вказали що в їхньому близькому оточенні є такі люди.
В цілому у всіх категоріях позитивне ставлення до психотерапії на високому рівні. Навіть у людей без досвіду ставлення до неї досить позитивне. Це може свідчити про відносно велику довіру до психологічної допомоги серед українців.
Ті, хто не мають досвіду вважають що терапія має коштувати дешевше за все, клієнти підтримують вищі ціни, а психотерапевти підтримують найбільші ціни. Жоден психотерапевт не вказав, що психотерапія має бути безкоштовною.
Частіше за все (28,4%) люди без досвіду вказували, що терапія має коштувати від 500 до 1000 грн. Більшість клієнтів (32%) вважають від 1000 до 1500 грн. Більшість терапевтів (32,9%) вважають справедливу ціну від 1500 до 2000 грн.
15% приймають їх зараз, 19% приймали у минулому. Тобто разом - 34%. 47% вказали, що не приймали, але за потреби готові приймати. 17% не готові приймати за будь-яких обставин.
Люди, які мають досвід психотерапії в 3 рази частіше зараз приймають антидепресанти (24,1%) ніж ті, хто його не мають (6%). Серед терапевтів 13,8% вказали, що приймають АД зараз.
Дані опитування показують цікавий зріз і тенденції суспільної думки щодо психотерапії.
З відповідей можна зробити висновок, що у респондентів досить висока психологічна обізнаність: низький рівень упереджень про психотерапію і високий відсоток розуміння для чого вона потрібна, високий рівень позитивного ставлення до терапії.
В разі звернення до психотерапевта люди, які не мали такий досвід, більше всього покладаються на рекомендації знайомих (дві третини опитуваних).
Ті, хто мають досвід психотерапії (порівняно з людьми без досвіду) частіше визнають свої психологічні складнощі та частіше схильні звертатись за допомогою.
34% респондентів приймають антидепресанти або приймали їх у минулому, 47% - готові приймати за потреби.
В переважній більшості до психотерапії звертаються люди 18-44 років, в той час як люди старші за 60 років ходять до терапевта вкрай рідко.
Військові рідше за інших мають досвід психотерапії. Люди, які переїхали через війну до інших країн навпаки, частіше за інші категорії звертаються до психологічної допомоги.
Люди з досвідом психотерапії в середньому мають досвід звернення до 2 спеціалістів. Частіше за все вони платять 30 доларів за терапевтичну сесію. Клієнти оцінюють досвід своєї психотерапії як задовільний (4 бали по 5-бальній шкалі).
Частіше за все клієнти звертаються до гештальт-терапевтів (58,8%), когнітивно-поведінкових терапевтів (44,9%), психоаналітиків (29,4%) та терапевтів у мультимодальному підході (25,7%).
Самі психотерапевти частіше за клієнтів користуються послугами психотерапії - ходять на власну терапію довше (в середньому 4 роки), мають більшу кількість зустрічей (в середньому більше 200) та частіше схильні ходити один раз на тиждень (81,5%).
Всі дослідження